- святий
- [св'ати/й]
м. (на) -то/му/-т'і/м, мн. -т'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… … Український тлумачний словник
святий хліб — див. хліб святий … Словник церковно-обрядової термінології
Святий Хліб — див. Хліб Святий … Словник церковно-обрядової термінології
святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний … Словник синонімів української мови
Святий вечір — див. вечір Святий … Словник церковно-обрядової термінології
святий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вечір Святий — і розм. Свят вечір Те саме, що Навечір я Різдва Христового … Словник церковно-обрядової термінології
Хліб Святий — Те саме, що Агнець … Словник церковно-обрядової термінології
хліб святий — Хліб, освячений на богослужінні … Словник церковно-обрядової термінології
велия (велийний) — святий вечір … Лемківський Словничок